Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
спричинятися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вести — веду/, веде/ш; мин. ч. вів, вела/, вело/; недок. 1) перех. Спрямовувати рух кого небудь, допомагати або примушувати йти. •• Вести/ зві/ра мисл. гнати собакою (гончаком) звіра по його слідах, безперервно подаючи голос. || Іти, рухатися попереду як … Український тлумачний словник
викликати — I в икликати див. викликати. II виклик ати а/ю, а/єш і рідко викли/кувати, ую, уєш, недок., ви/кликати, ичу, ичеш і рідко ви/кликнути, ну, неш, док., перех. 1) Голосом, жестами і т. ін. пропонувати, просити вийти до кого небудь, з явитися в… … Український тлумачний словник
гнітити — гнічу/, гніти/ш, недок., перех. 1) Давити на що небудь; стискувати, спресовувати що небудь. 2) перен. Спричинятися до пригніченого стану; викликати тяжке та болісне почуття. 3) перен. Піддавати гніту, утиску; гнобити, пригноблювати. 4) Надавати… … Український тлумачний словник
заподіювати — юю, юєш, недок., заподі/яти, і/ю, і/єш, док., перех. Завдавати чогось, робити кому небудь щось неприємне, тяжке, болюче. || Викликати щось, спричинятися до чого небудь (зазвичай неприємного). •• Заподі/яти собі/ смерть кінчити життя самогубством … Український тлумачний словник
змивати — а/ю, а/єш, недок., зми/ти, зми/ю, зми/єш, док., перех. 1) Миючи чим небудь, видаляти бруд, плями і т. ін. з чогось. || Стікаючи по чому небудь, видаляти, знищувати щось (про рідину). 2) Миючи, перемиваючи, робити чистим. 3) Розмиваючи поверхню… … Український тлумачний словник
змикати — а/ю, а/єш, недок., зімкну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Наближаючи впритул одне до одного, з єднувати (перев. краї, кінці чого небудь). || перен. Створювати зв язок між ким , чим небудь. Змикати лави. 2) Закривати, стуляти (губи, повіки),… … Український тлумачний словник
посилювати — юю, юєш, недок., поси/лити, лю, лиш, док., перех. 1) Робити сильнішим, більшим кількісно, могутнішим у політичному або економічному аспекті тощо. 2) Доводити до вищого ступеня вияву, рівня розвитку і т. ін.; робити відчутнішим, виразнішим;… … Український тлумачний словник
послаблювати — юю, юєш і рідко послабля/ти, я/ю, я/єш, недок., посла/бити, блю, биш; мн. посла/блять; док., перех. 1) Зменшувати силу, могутність чого небудь, робити слабшим (у військовому, політичному, організаційному і т. ін. аспектах). 2) Зменшувати силу,… … Український тлумачний словник
приголомшувати — ую, уєш, недок., приголо/мшити, шу, шиш, док., перех. 1) Сильним ударом (звичайно по голові) позбавляти свідомості. || Приглушувати (звичайно рибу). || Оглушувати кого небудь (про гул, шум і т. ін.). || безос. || рідко. Приглушувати якісь звуки,… … Український тлумачний словник
